Меню

Вірші про зиму українською мовою

Дитячі віршики про зиму

Що робити довгими зимовими вечорами? Ну, вже точно не ґав ловити! Найдивовижнішої пори року гріх не поринути з головою у казкову зимову поезію, від якої так і віє свіжістю, лапатим снігом та різдвяними дивами…

Читай красиві дитячі віршики про зиму. Можливо, ці прекрасні рядки надихнуть Тебе на створення власних художніх шедеврів.

Перший сніг

Новину сьогодні зранку
День вчорашній нам приніс:
Білі стріхи, білі призьби,
Біле поле, білий ліс.
Ліс стоїть такий поважний,
Мов дідусь сарий та сивий.
Погляда на шлях широкий,
На просторі білі ниви.
Темні сосни та ялини
Простягли далеко віти
І поблискують на сонці,
Снігом-інеєм укриті.
З-між дерев не обізветься
Ні звірина, ані птаство, —
Та кортить санчата взяти
І піти в зимове царство.
Там бадьорістю подихать,
Побродити білим шляхом
Чи із пагорба спуститись,
Пролетіти бистрим птахом!
А опісля в теплу хату
З мандрування повертатись —
І мамусі любій-милій
Всі пригоди розказати.
(Олена Пчілка)

Сніжинки

Білесенькі сніжиночки,
Вродились ми з води;
Легенькі, як пушиночки,
Спустилися сюди.
Ми хмарою носилися
Від подиху зими,
І весело крутилися
Метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки,
Як дітоньки малі.
І линемо до матінки —
До любої землі.
Матуся наша рідная
Холодна і суха,
Бо дуже змерзла, бідная,
Вона без кожуха.
Отож її нагріємо,
Устелимо сніжком.
Мов ковдрою, накриємо
Легесеньким пушком.
Нехай зимою злючою
Вона спочине в сні,
Щоб зеленню пахучою
Прибратись навесні.
Щоб з ниви колосистої
Був добрий урожай, —
То й долі променистої
Зазнає рідний край!
(Микола Вороний)

Зимовий вечір

Червоні вишні, розсипані на снігу,
Дзьобає сорока із синього скла.
Це бачить дівчинка, що з ковзанки йде.
Пальто її у снігу, наче щоки,
коли б от медяник їла,
а в жмені у дівчинки
сорочі сліди і червоні вишні.
(Василь Голобородько)

Пряля

Сидить пряля та й пряде —
сніг іде — іде — іде —
нитка рветься де-не-де —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна,
на хустину й укривало —
мало — мало — мало — мало —
сніг іде — іде — іде —
а вона пряде й пряде.
(Ліна Костенко)

Гей, у лісі.

Гей, у лісі на горісі
Листячка не стало —
Гей, у лісі на горісі
Пташенятко спало.
Зима вколо, доокола
Сніг і метелиця —
А пташині-небожині
Яр-веснонька сниться.
(Богдан Лепкий)

Зимова карусель

Синій дим защемив
Сиву лапу в комині.
Навпростець — до зими,
Треба за село мені!
Обертає залюбки
Колесо із воза
На жердині саночки
Дідуся Мороза.
Розбігаються — раз-два! —
Й летимо по колу:
Бородаті дерева,
Галаслива школа.
Летимо — ні гу-гу! —
Наче хуртовина.
Вигинається в дугу
Радіус жердини.
По дотичній до зими
Стріхи мчать солом’яні.
Вовчий хвіст защемив
Сиву лапу в комині.
Гей, весела карусель,
Щоки полум’яні,
Де бурульки карамель

Прохолодно тане!
Прикипіло до санчат
Дитинча кирпате.
Я стою — сани мчать,
Як їх наздогнати?
(Віктор Лазарук)

Кравці лисицям хутра шиють,
вітри на бурю грізно трублять.
О доле, стережи в завію
І людські, і звірячі кубла.
У сто млинах зима пшеницю
на сніг сріблясто-синій меле.
Назустріч бурі ніч іскриться,
привалюючи небом села.
(Богдан-Ігор Антонич)

Лижви, що вміють розмовляти

Отакої!
По снігові
лижви
Ідуть,
а на них
нікого
нема!
Стою,
дивлюсь,
а лижви як загукають:
— А хто ж оце ґави лове?
А хто ж оце ґави лове?
Пильнуй.
— Даруйте,
шановні лижви,
але Ви —
розмовляєте?
— Та певне, та певне.
Я ж Кіт-Воркіт.
— Так тебе ж не видно!
— А мені Д3ід Мороз
шапку-невидимку, мур-мур,
подарували.
(Георгій Люлько)

Шкляр

Йде мороз,
шиби свої
вставля:
озерам — блакитні.
рікам — лазурні.
Лазу´рові, лазуро´ві!
Йде
бородатий шкляр,
склить ставки і струмки —
щоб не змерзли
вони.
(Георгій Люлько)

Білі мухи

Білі мухи налетіли, —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху,
Щоб піймати білу муху.
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.
(Максим Рильський)

Хтось тупцює на горищі

Хтось тупцює на горищі,
Тужно в комині гуде.
То заплаче, то засвище,
Аж мороз по тілу йде.
Затуля сестричка вуха,
Бо іще мала вона.
Я ж набрав у груди духу,
Підступаю до вікна.
А мороз шибки вже лиже.
Зрозумів я, в чім тут річ!
— Гей, бери, сестричко, лижі,
Їдь із лавиці на піч!
А сестриця каже слізно:
— Добре знаю вже й сама:
То до комина залізли
Грітись вітер і зима.
(Володимир Ладижець)

З ґринджолками

Що за чудовая днина,
Сніг наче срібло блищить!
Вийшов веселий хлопчина,
Швидко з санками біжить.
Ох, ті санки-ґринджолята!
Коней не треба до них:
Роблять їх мудро хлоп’ята,
Треба прудких тільки ніг!
Сам у санки упряжешся,
Вже ж не яка там вага!
Стежкою хутко женешся,
Всякий тебе оббіга!
Ось вона й гірка маленька, —
Ой як униз я спущусь!
Наче та пташка швиденька.
Долі умить опинюсь.
Нуте лишень, хто зручніший?
Швидше которе збіжить?
Кепсько, — мороз все лютіший,
Носик з морозу щемить.
Ет, що там носик, — дурниця! —
Ніжки щемлять, — от біда.
Скинулась десь рукавиця,
Шпари заходять, — шкода.
Ей, чи ж морозу боятись —
Та отаким козакам?!
Нуте у сніжки гуляти,
Треба зогрітися нам!
Ой, чи заходить вже сонце.
Пізня така вже пора.
Стукають мама в віконце,
Треба рушать до двора!
(Олена Пчілка)

Мамо, іде вже зима.

«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема.
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» —
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, — одказує мати, —
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, —
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної,
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо! Ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, —
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач — розспівалися як!»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживу шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».
(Леся Українка)

Кожух

Зиму мороз
дуже любив,
зимі мороз
кожух купив.
— Носи, зимо,
оцей кожух
Із сивих хмар,
Із білих мух.
(Володимир Підпалий)

Зимою

Сипле, сипле сніг,
Криє переліг,
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Легкий білий пух,
наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.
Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудишся весною
З рутяним в3інком.
(Богдан Лепкий)

Різдвяна ідилія

Вже північ двері відчиня.
Подався місяць у неділю.
Прибігло в нічку чортеня,
Щоби позичити надію
Оту, що завтра буде сніг,
І забіжать в село зайчата,
І буде сіном пригощати
Звірят старенький оборіг.
. Вже нічка двері зачиня,
Придибав місяць у неділю.
Заснуло в сіні чортеня,
У сні цілуючи надію.
(Михайло Левицький)

Зимова казка

У лісі повно снігу
І тихо — як у вусі.
В той ліс приходить Казка
У білому кожусі.
Присяде на пеньочку,
І лісові звірята
Збігаються до неї,
Щасливі, як на свята.
А вдосвіта й горішків
Насипле їм з торбинки,
І непомітно зникне,
Розтане, мов сніжинка.
І лісові звірята
Поміж собою стиха
Ту Казку називають
Бабуся Морозиха.
Ніхто й не ворухнеться,
Всі слухають охоче,
Як у нічному лісі
Про щось вона шепоче.
(Іван Гнатюк)

Біло-Біло

Змолов Мурчик у млині
Білої пшениці,
Несе борошна мішок —
Пекти паляниці.
Коли звірі перестріли:
— Ну дава-ай, вусатий. —
Мурчик вуса підкрутив
І мерщій тікати.
Зайчик біг — не догнав.
Вовчик біг — не догнав,
Ведмідь біг — не догнав,
А підкралася лисичка
Та й перепинила —
Борошно
Розсипалось по світу,
Все довкола забіліло.
Тільки сосни-їжаки
Витикають голочки.
(Дмитро Чередниченко)

Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.
(Леонід Куліш-Зіньків)

Ходить Баба Снігова

Ходить Баба Снігова —
біла в Баби голова.
Брови в Баби — гіллячки,
очі в Баби — вуглячки.
Ніс у Баби — це морквина.
Вуха — листя капустини.
Губи в Баби — це вугілля.
У кожусі Баба білім.
В Баби віник у руках
І рум’янці на щоках.
Баба віником махає,
Баба зиму замітає.
Замітає Баба сніг,
що з небес летить до ніг.
Усміхається з-під брів,
замітає снігурів.
І синичок замітає,
що довкруг її літають.
Підмести готова й вечір,
що сідає їй на плечі.
Підмести готова й ніч,
що вже тулиться до віч.
Підмести готова зиму
3 холодними очима.
Ходить білою землею,
від рум’янців розцвіла.
Ми тікаємо від неї,
щоб і нас не підмела!
(Євген Гуцало)

Источник

40 віршів про зиму, які легко легко вивчити дітям

Перед вами добірка з дитячих віршів українських поетів про зиму, які легко вивчить будь-яка дитина.

1. Падав сніг на поріг

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

Читайте также:  Что нужно есть чтобы не болеть зимой

Автор: Воронько Платон

2. Крихти хліба

З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать.

Автор: Качан Анатолій

3. Випав сніг

Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.

У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!

Автор: Забіла Наталя

4. Два плюс два

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!

5. Зимонька

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

Всім рум’яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.

6. На лижах

Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях,—
Візьму я бистрі лижі,
Полину наче птах.

Засніжена дорога
Зникає десь у млі —
Коли б летіти змога
На голубі шпилі.

В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!

Автор: Марійка Підгірянка

7. Дивні квіти

Дивні квіти
Розпустились
На шибках вікна.
Це Морозкові
Приснилась
Уночі весна.

Читайте также:  Пластиковый термоконтейнер для льда

Автор: Качан Анатолій

8. Ялиня

Сива матінка-зима
Молоду яличку
Одягала крадькома
В снігову спідничку.

Обтрусило ялиня
Снігову спідничку,
Бо зелене убрання
До лиця яличкам.

У своєму убранні
Юні ялинята
Дуже милі, осяйні
В новорічні свята.

Автор: Воронько Платон

9. Веселий сніг

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
— Ой, зима, зима, зима!

Автор: Сенатович Оксана

10. Віхола

Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!

Автор: Перелісна Катерина

11. Ой летять сніжинки

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій.
Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

Автор: Бойко Григорій

12. Ковзани-пустуни

Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!

Автор: Бойко Григорій

13. Снігурі

Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі.
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки.
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина — і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.

Автор: Олесь Олександр

14. На санчатах

Я лечу, лечу, лечу —
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз —
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду —
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору — не хотять.

Автор: Бойко Григорій

15. Січень

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.

Автор: Коваленко Олена

16. Гість зими

Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.

Поспішає зима, поспішає,
Підганяє мороз, холоди:
Скоро, скоро з далекого краю
Рік Новий завітає сюди.

Під кружляння веселих сніжинок
Почали готуватись і ми,
Щоб зустріти при світлі ялинок
Найдорожчого гостя зими.

Автор: Качан Анатолій

17. Метелики

Журавлики-веселики
Одлинули й нема.
Із рукава метелики
Витрушує зима.

Метеликів ми ловимо,
Стрибаєм, біжимо,
По килиму пуховому
До хати несемо.

Автор: Діденко Василь

18. Грудень

Грудень тихо наступає,
Землю снігом посипає.
Подивись лишень сюди –
Та це ж зайчика сліди.

Де ж наш сірий заховався? –
Він у білу шубку вбрався.
Більше зайчик не боїться
Ні вовчиська, ні лисиці.

Автор: Коваленко Олена

19. Зелений острів

Лягла на землю біла тиша,
В новому році — все нове.
Снігами січень око тішить,
Але морозом вухо рве.

Вже поховались від морозу
Під кучугурами в садку.
Немов ведмеді у берлозі,
Кущі калини, кущ бузку.

Та як зелений острів літа,
Стоїть сосна за ворітьми,
Хоч їй і сумно зеленіти
Одній у таборі зими.

Я протоптав по білій тиші
Рипучу стежку до сосни:
Удвох нам буде веселіше
Дозимувати до весни.

Автор: Качан Анатолій

20. Лісова ялинка

В лісі випав білий сніг,
Наступає Новий рік.
Стали думати звірята,
Як зустріть чудове свято.

— Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.

Білка принесла горішки,
Їжачок – гриби та шишки,
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники.

Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».

Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!

Автор: Паронова Віра

21. Моя ялиночка

Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!

Автор: Перелісна Катерина

Читай також 6 анімацій до Дня святого Миколая

22. Зимова пісенька

Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду.
А зима гукає: – Йду!

Автор: Бойко Григорій

23. Пісня Сніжинок

Зима – це наша мати,
А хмара – наша хата.
Усі ми сестри рівні,
Сніжиночки – царівни.

Наш коник, скорий вітер,
Розносить нас по світу.
Ланам осиротілим
Тчемо тепленький килим.

Ми бідному садочку
Тепленьку тчем сорочку.
І навіть кожну стежку
Вдягаємо в одежку.

Читайте также:  Вода питает зимой согревает

Ми любим танцювати,
Літати і кружляти,
А як затихне вітер —
Лягти і відпочити.

Автор: Віра Ворскло

24. Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

Автор: Кленц Володимир

25. Леви

А мої дерева
схожі на лева.
Разом лапи склали
в гриви заховали.

А хто каже: леви,
леви кришталеві.
Разом лапи склали
в гриви заховали.

Ой випало снігу —
левам не до сміху.
Разом лапи склали
в гриви заховали.

Автор: Віть Вітько

26. Зима і Весна

— Насуплю я брови, — говорить зима,
— І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине — рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
— А я засміюся, — весна відмовля,
— І сонце пекуче засяє:
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.

Автор: Черкасенко Спиридон

27. Снігобуд

Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.

З снігу робимо цеглини,
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!

Автор: Бойко Григорій

28. Снігу, білий сніжку

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору.

Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.

Автор: Перелісна Катерина

29. Зима

День надворі білий-білий,
біле все навкруг,—
наче лебеді летіли
і губили пух.

Наче з вишень у садочку
вітер цвіт зірвав.
Наче Львів нову сорочку
спозаранку вбрав.

Білий коник спозарання
білим шляхом біг.
Притягнув на білих санях сніг.

Автор: Хоросницька Марія

30. Зима ось-ось прилине

Пов’яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.

Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.

В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.

Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
над нею загуля.

Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.

Автор: Мегелик Дмитро

31. Йде в кожусі Дід Мороз

Червоніють снігурі
На снігу під липою.
Йде в кожусі Дід Мороз —
Аж сніЖок порипує.

Зупинився у дворі,
Розв’язав торбинку,
Нашій бабі сніговій
Пов’язав хустинку.

Автор: Талалай Леонід

32. Для потішечки

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
— Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщіпну
Для потішечки!

Автор: Перелісна Катерина

33. Лютий

Лютий морозець гукає –
Малюки нехай тікають.
То пройма до кісточок —
Одягаю кожушок,
Починаю в сніжки грати —
Він хапає рученята,
Одягаю рукавички —
А мороз щипає щічки.

Автор: Коваленко Олена

34. Сніжинки

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!

Автор: Кузьменко Світлана

35. Зима

Встав із ліжечка Борис,
До вікна — аж біло скрізь.
Щось летить, неначе цвіт
Засипає цілий світ.

«Мамо, — закричав Борис, —
— У віконце подивись!
Ні дороги, ні стежок!ђ»
Мама каже: «Це сніжок.

Осінь зникла і нема,
Це до нас прийшла зима.
Так багато білих хвиль,
Бо була тут заметіль».

«Мамо, мамо, подивись!
З чороного став білим ліс.
На шибках покреслив хтось».
Мама каже: «Це — мороз».

Автор: Віра Ворскло

36. Сніжинки

Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне вважають.
Не знають сніжинки —
Смішинки тоненькі,
Що я — не ялинка,
А просто — Оленка!
А. Костецький

37. Іде кіт через лід.

Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
— Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
— Бо я чорний,— каже кіт,—
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!

38. Білі мухи налетіли —

Білі мухи налетіли —
Все подвір’я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
— Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! —
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.
Всі з гори летять щодуху.
Щоб спіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим

39. Пада сніг

Пада сніг, пада сніг,
Білий танець біля ніг.
Білі взули черевички
Вже ворони і синички.
Білі стали димарі,
Сніг кружляє угорі.
Біла хустка у шипшини,
Біла сукня у ялини,
Срібно-білі стежечки,
Білі в кленів сорочки.
Пада сніг, пада сніг,
Стелить килим на поріг.
Л. Новикова

40. Сніжинки

Білі-білі лебеді
Налетіли,
Ніжним пухом-пір’ячком
Сад укрили.
Я одну сніжиночку
Упіймала,
Та вона сльозинкою
Раптом стала.
Бавтеся, сніжиночки,
Веселіться,
Лиш долоньки теплої
Стережіться.
Л. Дяченко

Приєднуйтесь до нашої сторінки і групи у Фейсбуці, спільнот у Viber та Telegram

Источник

Adblock
detector